Як отримати реєстрацію у гуртожитку?

20.06.2013

Оксана Пастух

 

Досить типова ситуація для нашої держави: родина не має власного житла та усе життя вимушена «вештатись» по чужих квартирах чи жити з батьками, або у гуртожитку. При цьому адміністрація гуртожитку може створювати перешкоди в реєстрації членів родини, що ускладнює отримання різноманітних документів, оформлення соціальної допомоги тощо.

Літнє подружжя з Ужгороду усе життя мешкає у відомчому гуртожитку підприємства «Укрпошта». У цих декількох квадратних метрах вони виростили сина, знали щастя й долали негаразди. Так сталося, що син вирушив у самостійне доросле життя не маючи власного житла, тому молоду дружину, а згодом й діточок вимушений був привести до батьків у гуртожиток. Наразі постало питання реєстрації цієї великої молодої родини, яка чекає вже третю дитину. Звичайно, що подружжя звернулося до адміністрації гуртожитку з проханням зареєструвати невістку та її дітей. У відповідь почули відмову…

У розпачі люди звернулися за юридичною допомогою у Центр правової інформації та консультації, який створили три місцеві громадські організації - «Карпатське Агенство Прав Людини «Вестед», Товариство ромів Закарпаття «Рома», Закарпатське обласне молодіжне ромське об’єднання «Романі черхень» («Ромська зірка»).

Як пояснили юристи, з випадками, коли адміністрація гуртожитку відмовляється реєструвати членів родини, вони зустрічаються досить часто. Зазвичай йде посилання на радянську нормативну базу, а саме – на пункт 12 постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208 Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», де встановленні норми житлової площі у 6 кв.м. на особу. Тобто таким чином адміністрація нібито піклується про комфорт та санітарні норми, які треба виконувати. Мовляв, не можуть у маленькому приміщенні бути зареєстровані «зайві» люди. Ще власники гуртожитку посилаються на ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», яка вимагає надання підтвердження прав на проживання в житлі.

З таким бюрократичним підходом юристи навчилися успішно боротися. Вони теж знають закони і стверджують, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Тобто це надає право невістці жити у гуртожитку з чоловіком та його батьками. Більше того, на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей ніякої згоди навіть не потрібно (ч. 1 ст. 65 ЖК УРСР). Ця норма також дублюється в Цивільному кодексі України (ч. 1 ст. 817). Якщо говорити про радянське законодавство, то там теж є норма про те, що наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім'ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно (ч. 1 ст. 161 ЖК УРСР).  

Крім того, пунктом 17 постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986р. № 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.

Ще є посилання на Цивільний та Сімейний кодекси України. Отже, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 160 СК України, місце  проживання  дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Виходячи з цього, юрист Центру склав скаргу до прокуратури. Результатом прокурорського реагування на звернення став дозвіл від керівника «Укрпошти» на реєстрацію у гуртожитку невістки та неповнолітніх дітей. Позитивне вирішення справи дозволить родині отримати соціальну допомогу та полегшить вирішення багатьох життєвих питань.

 

Довідка: Центр правової інформації та консультацій у м. Ужгород створений на базі "Карпатського агентства прав людини «Вестед»", «Товариства ромів Закарпаття «Рома» та «Закарпатського обласного ромського об’єднання «Романі черхень» за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження» в рамках ініціативи «Посилення правових можливостей бідних верств населення». Про діяльність мережі центрів, основи та принципи роботи більше можна дізнатися на www.pravo.prostir.ua в розділі «Центри правової інформації та консультацій».

 

Під редакцією Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я1sm

Позиція, відображена в матеріалі, належить його авторам і може не співпадати з точкою зору Міжнародного фонду «Відродження»