Реєстрація новонародженого: які бувають проблеми

17.01.2013

Оксана Пастух

 

У Львівській області вперше розглядалася справа про присвоєння новонародженій дитині дівочого прізвища матері за відсутності її чоловіка, який, крім всього, не є біологічним батьком дитини.

Насправді історія, супровід якої забезпечували юристи Центру правової інформації та консультації, створеного громадською організацію «Самопоміч», це – ілюстрація вміння маневрувати у складнощах українського законодавства та знаходити варіанти вирішення проблеми.

Коли до Центру по допомогу звернулася жінка, яка не може зареєструвати дитину, то здавалося, що справа затягнеться на роки.

Жінка свого часу зареєструвала шлюб із громадянином Сирії. Але їх спільне життя не склалося: не зійшлися у питаннях релігійних переконань. Тому перестали жити разом ще до народження дитини. А вже коли народилася дівчинка, у молодої матусі не було жодних сумнів щодо того, яке прізвище буде у дитини. Вона хотіла надати доньці своє дівоче прізвище, бо реєструючи шлюб із сирійцем, мати новонародженої не переходила на його прізвище. Ось на цьому етапі й почалися проблеми.

У місячний термін після народження дитини, жінка звернулася з заявою до Львівського міського управління юстиції щодо реєстрації дитини та видачі свідоцтва про народження з присвоєнням її дівочого прізвища. Але отримала відмову, оскільки відповідно до п.21 «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні» для присвоєння даного прізвища потрібна згода іншого члена подружжя. А на той час його місце знаходження було нікому не відомо. Більше того, чоловік нашої героїні не був біологічним батьком дитини. Але закон таких нюансів не враховує. У Сімейному кодексі (стаття 122) чітко сказано, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, вважається такою, що походить від подружжя, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб та документом закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини. Тобто в даному випадку вказана норма закону передбачає презумпцію батьківства подружжя щодо дитини, незалежно від факту проживання осіб разом чи окремо. Факт батьківства може в подальшому оскаржуватися, а презумпція є необхідністю для реєстрації факту народження дитини органами РАЦС. Саме тому у РАЦСі жінці відмовили у реєстрації дитини. Вона вимушена була звернутися до комісії з питань захисту прав дітей Залізничної районної адміністрації Львова. Там фактично отримала згоду на реєстрацію дитини на своє дівоче прізвище. Але ця згода носила рекомендаційний характер, а відтак органи РАЦСу знову відмовили у реєстрації народження дитини.

Замкнуте коло – в таку ситуацію потрапила жінка і її дитина. Юристи спробували піти іншим шляхом: вирішили оскаржувати батьківство чоловіка-сирійца. Проте й тут їх спіткала невдача.

Але все ж юристи Центру правової інформації та консультацій все ж знайшли вихід. У цьому їм не аби яку допомогу надало вивчення аналогічних справ, які розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет. Бо на Львівщині такі справи досі не розглядалися.

Досвід суддів інших областей України підказав такий шлях. Закон каже, що при різних прізвищах за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері, про що робиться відповідна відмітка і засвідчується підписами обох батьків. У разі, якщо мати чи батько дитини не може особисто з’явитись до органу РАЦС, то його нотаріально завірена заява, може бути надана через представника. За відсутності згоди батьків дитини присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування або суду.

Тож юристи підготували позовну заяву від матері до суду про присвоєння дитині (доньці) її прізвища.

Тактика юридичного супроводу була обрана правильна. Зараз дівчинка вже отримала свій перший документ – свідоцтво про народження із прізвищем її матері.

 

P.S. Центр правової інформації та консультацій створений та працює за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного Фонду “Відродження”  в межах ініціативи “Посилення правових можливостей бідних верств населення”. Детальніше про діяльність мережі Центрів, засади та принципи роботи читайте на сайті www.pravo.prostir.ua в розділі “Центри правової інформації та консультацій”.

Думки, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам та можуть не збігатися з точкою зору Міжнародного фонду "Відродження".